Raw

Практична робота 4. Теорія графів: подання та розфарбування

Четверте практичне заняття курсу «Основи дискретної математики». Працюючи вручну, ви переходите від графа до його матриці суміжності й назад (для неорієнтованих і орієнтованих графів), а також розфарбовуєте графи — знаходите хроматичне число χ\chi (за вершинами) та хроматичний клас (індекс) χ\chi' (за ребрами).

Швидкий огляд

Тема Матриця суміжності (неорієнтована / орієнтована, петлі, кратні ребра); побудова графа за матрицею; правильне розфарбування вершин і ребер; хроматичне число та хроматичний клас; класи за Візінгом
Передумова Лекція 7. Графи: основні поняття — подання графів і розфарбування
Формат Домашнє завдання за варіантом, виконується вручну (олівець і папір). Розв’язків не наведено
Що здати Акуратно зображені графи (Задачі 1–2) та знайдені χ\chi, χ\chi' із обґрунтуванням (Задача 3) — див. 3task.md

Зміст

# Частина Файл
1 Мета роботи 1purpose.md
2 Методичні вказівки (самодостатня теорія + приклад) 2method.md
3 Завдання за варіантами (без розв’язків) 3task.md
6 Контрольні запитання 6questions.md

Позначення та домовленості

  • Мова. Усі записи виконуються українською.
  • Вручну. Читайте матрицю, малюйте граф і розфарбовуйте його безпосередньо; для кожної вершини (чи ребра) вказуйте її колір і клас (групу), до якого вона належить.
  • Домовленість про матрицю суміжності. Елемент aija_{ij} — це кількість ребер (у неорієнтованому графі) або дуг (в орієнтованому) між вершинами viv_i та vjv_j. Діагональний елемент aiia_{ii}кількість петель при viv_i (кожну петлю на діагоналі рахуємо один раз). У степені вершини петля рахується двічі.
  • Фіксовані позначення. deg(v)\deg(v) — степінь вершини; deg+(v)\deg^{+}(v), deg(v)\deg^{-}(v) — напівстепені виходу та заходу (для орграфа); Δ(G)\Delta(G) — максимальний степінь; ω(G)\omega(G) — розмір найбільшої кліки; χ(G)\chi(G) — хроматичне число; χ(G)\chi'(G) — хроматичний клас (індекс). Усі вони означені в 2method.md.
  • Домашнє завдання за варіантом, розв’язків не наведено. Свій варіант кожної задачі студент визначає за номером NN у журналі та вказаною формулою; виконує лише свій варіант, якщо викладач не розпорядився інакше. Уся потрібна теорія та демонстраційний приклад методу (на інших даних) містяться в 2method.md, тож роботу можна виконати без сторонніх джерел.

Підсумок

Граф можна зберігати як таблицю чисел — його матрицю суміжності — і за цією таблицею відновити рисунок; обидва подання рівносильні, а сама матриця миттєво показує, чи граф орієнтований (несиметрична матриця), чи має петлі (ненульова діагональ) та кратні ребра (елементи, більші за 11). Друга тема — розфарбування: пофарбувати вершини так, щоб сусідні відрізнялися (найменша кількість кольорів — це хроматичне число χ\chi), або пофарбувати ребра так, щоб суміжні (спільні для однієї вершини) відрізнялися (найменша кількість — це хроматичний клас χ\chi'). Розфарбування перетворює реальні задачі про конфлікти — складання розкладів, розподіл регістрів, призначення частот — на одне запитання: скільки кольорів достатньо?, знизу обмежене найбільшою клікою та максимальним степенем, а для ребер — теоремою Візінга — звужене всього до двох можливих значень.

Practical/Practical4/main.md · 5.8 KB · updated 2026-08-04 14:33